Стан посівів озимих культур в області
Не звичний температурний режим і відсутність снігового покриву в першій половині зими побили всі існуючі рекорди аномальних явищ за всі часи метеорологічних спостережень. Поряд з цим, у людей виникають питання, яким чином це може вплинути на стан озимих, які можливі ризики, та, найголовніше – чи буде достатньо урожаю пшениці для забезпечення населення хлібом. Саме ці питання обговорювалися в студії радіо «Рось» за участю експертів – заступника директора Департаменту агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації Івана Точеного та агрометеоролога Черкаського обласного центру з гідрометеорології Ірини Дейнега.
За оперативними даними озимих зернових в області посіяно на площі 152 тис. га (76% від плану), що на 53 тис. га менше 2018 року, в тому числі посіяно озимої пшениці - 142 тис. га; ячменю озимого майже 8,5 тис. га, озимого жита 1,0 тис. га. Крім того, озимого ріпаку посіяно 23 тис. га (57%).
Сходів отримано 98% (149,0 тис. га), з яких у доброму стані 26% (38 тис. га), задовільному – 43% (64,0 тис. га) та слабкі та зріджені - 30% (45,0 тис. га). Загиблі посіви на площі 1,2 тис. га (1,0% від отриманих сходів).
Крім того, отримано 90% (20 тис. га) сходів озимого ріпаку. В доброму стані – 19%, задовільному-29% та слабкі зріджені – 37%, загинуло – 16% (від отриманих сходів).
Саме через те, що посівна компанія супроводжувалася тривалим дефіцитом опадів, посушливою осінню, це зумовило тривалу ґрунтову засуху в більшості районів області.
Погодні умови осені для початкових етапів росту та розвитку озимих культур на більшості площ виявилися критичними, відбувалася затримка проростання зерна, сходи формувалися нерівномірні, плямисті, не утворювалися вузлові корені. Через дефіцит вологи у ґрунті рослини відставали у розвитку порівняно із середніми багаторічними показниками на 2-3 тижні.
Не великі опади на початку зими дещо покращили стан посівів та сприяли поповненню волого запасів, але лише верхнього шару ґрунту.
Упродовж першої та другої декади січня загрозливих явищ для перезимівлі озимих культур по території області не спостерігалося.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур знижувалася до 2-5° морозу, що значно вище критичної температури вимерзання. За розрахунками агрометеорологів критична температура вимерзання становила: озимої пшениці у фазі сходів–3-го листка – -9-12°, у фазі кущіння – -12-14°, озимого жита, в залежності від фазового розвитку – від -9 до -14°, озимого ячменю та озимого ріпаку – від -7 до -11°. Найбільшу загрозу для озимих становлять сильні морози за недостатнього снігового покриву та різкі коливання температури.
Площі озимих культур які загинули чи будуть у зрідженому стані – навесні будуть пересіяні ярими та технічними культурами (яра пшениця, ячмінь, кукурудза та інші).
Фітосанітарний стан на сьогодні контрольований, але можливий стрімкий розвиток збудників різних захворювань. Тому весною, при догляді за рослинами будуть додаткові витрати на застосування фунгіцидів.
Крім того, суха і тепла осінь і зима сприяють поширенню колоній мишовидних гризунів, з якими потрібно боротися вже зараз.
В цілому стан озимих культур буде відомим навесні, але вже зараз можна сказати, що продовольчої пшениці буде достатньо дня забезпечення хлібобулочними виробами населення. Цьому також сприятиме і минулорічний рекордний урожай зернових та зернобобових культур в обсязі 4,7 млн. тонн.
Сподіваємось, що друга половина зими буде помірною, а відтак валовий збір урожаю 2020 року буде на рівні середньорічних показників.
