Фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур в Черкаській області
Згідно з інформацією Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області рівень середніх добових температур повітря дозволяє повільно вегетувати озимим культурам (озима пшениця – 2-4 листки – початок кущіння, озимий ріпак – 4-6 листків). Водночас, рівень середніх добових температур сприяє й розвитку хвороб.
На листках озимого ріпаку виявлено прояв таких хвороб як альтернаріоз, пероноспороз і біла гниль (хворобами охоплено 0,4-0,7% обстежених площ, уражено в слабкому ступені 1-3% рослин).
Край полів зі сходами озимої пшениці уражені у слабкому ступені септоріозом (охоплено хворобою 1,3% площі від обстежених 2,35 тис. га, уражено до 1% рослин).
Науковці Інституту захисту рослин НААН України звертають увагу аграріїв на появу „нових“ хвороб прикореневої частини озимої пшениці вчені виділяють гібелліноз, або білосолом’яну гниль, максимальний рівень розвитку якої фіксують у роки з м’якими зимовими місяцями, протягом яких рослини вегетують, і вологими веснами.
Раніше в Україні цієї хвороби озимої пшениці не виявляли (епізодично фіксували у Великій Британії, Франції, Болгарії, Румунії, Грузії, Китаї). Однак у 2017-2020 рр. її вогнища було виявлено на Одещині з інтенсивністю ураження від слабкої до сильної.
Джерелом інфекції є рослинні рештки та заспорене насіння. В ідентифікації хвороби можлива помилка, оскільки симптоми гібеллінозу на ранніх етапах розвитку рослин нагадують прояви ризоктоніозу, церкоспорельозу або рожевої снігової плісняви, на пізніших – борошнистої роси.
Найнебезпечнішим є ураження на ранніх етапах органогенезу. Так, інфікування в стадії шильця призводить до випадання рослин. Якщо ураження відбувається на стадії кущення – у більшості випадків наслідком стає загибель продуктивних пагонів або ж невиколошування. Інтенсивне ураження в пізніший період призводить до ламкості стебел і пустоколосості.
