Новини

Національна рада реформ схвалила введення перехідного періоду для аграріїв

Перехідний період для аграріїв становитиме 1 рік у пропорції 75:25. Де 75% ПДВ буде сплачуватися в бюджет, а 25% залишатися на спеціальних інвестиційних рахунках для користування платниками податків.
Про це йдеться у презентації Міністерства фінансів, оприлюдненій на сайті Нацради реформ.
Зокрема, Національною радою реформ схвалено введення перехідного періоду для аграріїв.
Передбачається, що перехідний період для аграріїв становитиме 1 рік у пропорції 75:25.
75% ПДВ буде сплачуватися в бюджет, а 25% залишатися на спеціальних інвестиційних рахунках для користування платниками податків.
Раніше, Мінфін у своєму варіанті податкової реформи пропонував усунути всі спецрежими.
Нагадаємо, погоджений меморандум між Кабінетом Міністрів і МВФ передбачає переведення агропромислового комплексу на загальну систему оподаткування з 1 січня 2016 року.
Профільні аграрні асоціації й Мінагрополітики неодноразово виступали проти скасування пільгового оподаткування аграріїв.

Павленко: Нацрада реформ ухвалила Стратегію розвитку сільського господарства на 2015-2020 роки

«Під час 15-го засідання Нацради реформ було затверджено Єдину комплексну Стратегію та План дій розвитку сільського господарства та сільських територій, розроблену Мінагрополітики спільно з міжнародними та вітчизняними громадськими організаціями», - повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.
Олексій Павленко зазначив, що Стратегія є дорожньою картою реформування аграрного сектору України та визначає план розвитку аграрної галузі України та сільських територій на період 2015-2020 рр. Стратегія спрямована на посилення конкурентоспроможності сільськогосподарського сектору, покращення ділового клімату, збільшення експорту, а також на стимулювання інвестицій в аграрний сектор. Крім того, вона передбачає створення сприятливих умов для розвитку сільських територій і покращення якості життя у регіонах України.
За словами Міністра, чинна Стратегія визначає десять пріоритетів реформування агросектору, а також порядок впровадження реформ і докладний план дій.
«Стратегія є результатом колективної роботи Мінагрополітики, Європейської комісії, донорів та міжнародних фінансових інституцій. Також у процесі розробки Стратегії проводилися інтенсивні консультації з бізнесом, неурядовими організаціями, науковими установами та суспільством загалом», - наголосив Міністр Олексій Павленко.

Із початку року від АЧС оздоровлено 23 неблагополучних пункти у семи областях — Дерветфітослужба

Із початку року завдяки проведенню комплексу заходів із ліквідації африканської чуми свиней (АЧС) від цієї хвороби оздоровлено 23 пункти.
Про це повідомляє Держветфітослужба.
На сьогодні карантин продовжує діяти у 14 неблагополучних пунктах у семи областях (Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська, Одеська, Миколаївська та Черкаська). Очікується, що найближчими днями карантин буде знято із неблагополучного пункту в Гребінківському районі Полтавської області.
Загалом із початку 2015 року виявлено 37 випадків захворювання на АЧС у дев’яти областях нашої держави: Чернігівська (13), Київська (6), Сумська (6), Рівненська (2), Полтавська (2), Одеська (2), Миколаївська (4), Житомирська (1), Черкаська (1) області, у тому числі п’ять випадків серед диких кабанів, 31 — серед домашніх тварин та один інфікований об’єкт. 14 із вказаних випадків зареєстровано впродовж жовтня-листопада поточного року.
При цьому АЧС вперше зареєстровано в Одеській, Миколаївській і Черкаській областях. Останній випадок АЧС зареєстровано 7 грудня поточного року у с. Берізки Кривоозерського району Миколаївської області.
У кожному випадку підтвердження АЧС проводяться заходи, передбачені Інструкцією з профілактики та боротьби з АЧС. Насамперед визначаються межі неблагополучного пункту, межі зони захисту (від 3 до 20 км) і зони спостереження (від 20 до 150 км) та вводяться карантинні обмеження, ветеринарно-міліцейські карантинні пости (контроль за недопущенням переміщення підконтрольних вантажів, дезінфекція автотранспорту при в’їзді/виїзді). Крім того, здійснюються подвірні обходи в неблагополучному пункті та зони захисту для виявлення хворих тварин, проводиться знищення сприйнятливого поголів’я в епізоотичному вогнищі, дезінфекція та дератизація, депопуляція диких кабанів тощо.
Щоб не допустити виникнення нових спалахів цієї хвороби на території України Мінагрополітики України, Держветфітослужба України разом з територіальними органами продовжують вживати комплекс заходів.
Зокрема, регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду на державному кордоні та транспорті в областях загрозливої зони щодо можливого занесення збудника АЧС перевіряють та дезінфікують транспортні засоби, які перетинають держкордон, а також вилучають із ручної поклажі громадян продукти тваринного походження, що заборонені до ввезення.
Також проводяться клінічні обстеження свиней у приватних господарствах, перевірки свиногосподарств, підприємств із переробки та зберігання продукції зі свинини щодо дотримання вимог вітчизняного ветеринарного законодавства. Ведеться постійний моніторинг у дикій фауні та серед поголів’я свиней сільськогосподарських підприємств і господарств населення приватного сектору. Не менш важливу роль відіграє роз’яснювальна та інформаційно-просвітницька робота серед населення про необхідність дотримуватися простих, але важливих правил.

У вівторок у Верховній Раді відбудеться аграрний день

У вівторок 8 грудня українському парламенті відбудеться Агродень, на якому будуть розглянуті найважливіші законопроекти для аграрної галузі.
Про це повідомляє сайт ВРУ.
Згідно з проектом порядку денного, опублікованого на офіційному сайті ВР, депутатам належить розглянути 11 законопроектів, винесених аграрним комітетом Ради, включаючи законопроекти №2279 (про земельні аукціони) і №2558а (про дерегуляцію в АПК), прийняті на попередньому пленарному тижні у першому читанні.
Голова Комітету Верховної Ради питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий зазначив: «Проведення аграрного дня у Верховній Раді – це визнання парламентом провідної ролі аграрного сектора в українській економіці. Галузь забезпечує 35% експорту, 22% зайнятості населення і більше 13% ВВП України, і обов'язок парламенту – підтримати сільгоспвиробників, спростивши законодавство в аграрній і земельній сфері. Від імені комітету звертаюся до всіх фракцій і груп за підтримкою у голосуванні законопроектів, внесених до порядку денного».
Нагадаємо, раніше Міністерство аграрної політики та продовольства України закликало Верховну Раду прийняти у другому читанні законопроект №2558а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі» про скасування 22 дозвільних процедур в аграрній галузі, а також ряд інших законопроектів. Як заявила на брифінгу заступник голови Мінагропроду з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька: «Сукупний економічний ефект від цього законопроекту, за попередніми розрахунками, становить понад $ 300 млн. економії для бізнесу щорічно».
Раніше, 18 листопада 2015 г. сім громадських організацій звернулися до голови українського парламенту Володимира Гройсмана з проханням провести в Раді «аграрний день»: «Враховуючи значний внесок галузі в розвиток України, ми очікуємо відповідної уваги з боку Верховної Ради до проблем, які турбують аграріїв і потребують невідкладного вирішення, адже від оперативності реагування на них залежить розвиток держави. Громадські професійні організації АПК дуже стурбовані і незадоволені неефективною законотворчої політики у сфері АПК », – йдеться у листі-зверненні, підписаному керівниками семи аграрних асоціацій: УКАБ, «Української аграрної асоціації», ВГО «Української аграрної конфедерації», «Союзу птахівників України», «Союзу кормовиробників України», «Аграрного союзу України», «Української асоціації виробників і переробників сої», а також корпорації «Тваринпром».

Президент погодив дію мораторію на відчуження сільськогосподарських земель до 2017 року

Президент України Петро Порошенко підписав закон, яким передбачається продовження мораторію на відчуження сільськогосподарських земель до 1 січня 2017 року з урахуванням обов'язкової розробки законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення до 1 березня 2016 року.
Про це йдеться на сайті Верховної Ради.
Даний закон зобов'язує парламентаріїв розробити й винести на розгляд Ради законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення до 1 березня 2016 року.
Нагадаємо, раніше мораторій на продаж сільськогосподарських земель діяв до 1 січня 2016 року.

ДПЗКУ планує спрямувати на авансові платежі з форварду-2016 2 млрд гривень

Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) має намір спрямувати на авансові платежі за форвардною програмою закупівлі зерна врожаю 2016 року 2 млрд гривень.
Про це на прес-конференції повідомив в.о. голови правління Борис Приходько, передають Українські Новини.
«Зараз іде процес бюджетування. Ми думаємо, що це буде цифра в районі 2 млрд гривень», — сказав він.
З його слів, у 2016 році корпорація має намір задіяти всі наявні в розпорядженні елеватори, а також розширити програму порівняно з попереднім періодом.
Крім того, за прогнозами ДПЗКУ, виходячи з поточних біржових цін, вартість зерна може зрости на 200-300 гривень на тонні.
Приблизно, авансовий платіж за тонну зерна в наступному році, зі слів Приходька, буде становити 1 800-2 200 гривень/тонна.
Корпорація в 2016 році планує орієнтуватися на закупівлю в основному ячменю й кукурудзи.
Приходько уточнив, що із закуплених за минулою форвардною програмою 70 тис. тонн 80% становила кукурудза.
Як повідомляли Українські Новини, за форвардною програмою 2015 року ДПЗКУ закупила 70 тис. тонн зерна з метою подальшого експорту переважно в Китай.

Аграрний діалог між владою та бізнесом

4 грудня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» за підтримки Черкаської облдержадміністрації провела круглий стіл «Співпраця органів державної влади та аграрного бізнесу». Участь у заході взяли агровиробники, керівники профільних громадських організацій та представники органів обласної влади у Черкаській області.
«Розвиток агропромислового комплексу в країні неможливий без конструктивної співпраці бізнесу і влади. Ми ініціювали низку регіональних зустрічей агровиробників з органами влади для того, щоб покращити комунікацію між ними в атмосфері діалогу, підготували майданчик, де аграрії можуть задати питання службам, з якими вони безпосередньо стикаються в процесі своєї роботи», - розповів генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.
Аграріїв, у першу чергу, турбували питання, пов'язані з оформленням земельних ділянок сільгосппризначення та їх реєстрації. Скаржилися вони на терміни реєстрації, дублювання прав оренди на одну і ту ж ділянку, неможливість оформлення оренди землі під майновими комплексами, зміну нормативно-грошової оцінки землі та інше.
За словами Юрія Саса, заступника голови Черкаської обласної державної адміністрації, протягом цього року від Черкаської облдержадміністрації було ініційовано низку звернень до Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України з приводу внесення змін до законодавчих актів стосовно делегування органам місцевого самоврядування повноважень по розпорядженню землями державної власності; недопустимості відміни пільгової системи оподаткування аграрного виробництв а з 1 січня 2016 року; спрощення реєстрації договорів оренди земельних ділянок, водних об’єктів, господарських дворів та ін.
При департаменті агропромислового розвитку області для вирішення проблемних питань аграріїв розпочав роботу інформаційно-аналітичний Центр, що є першим кроком до створення сервісної служби для аграріїв. У області розпочато інформаційну-просвітницьку кампанію з впровадження аграрних розписок, що має суттєво допомогти середнім і дрібним виробникам отримати доступ до фінансів. Крім того, у 2015 році було залучено грант від ЄС для розвитку кооперативного руху. Реалізація цього проекту дасть можливість створити біля 50 сільгоспкооперативів, що об`єднають 1000 членів.

«Наша мета – максимально спростити умови для ефективної роботи бізнесу», - Владислава Рутицька

Про це зазначила  заступник Міністра з питань європейської інтеграції, коментуючи проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі» (2558а) під час прес-конференції в ІА «Укрінформ».
Нагадаємо, документ був прийнятий у першому читанні за основу і зараз готується до другого читання.
«Ідея законопроекту виникла у результаті розробки під егідою Мінагрополітики Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки. В разі прийняття Закону ми скасовуємо або обмежуємо дії 22 дозвільних процедур у сфері рослинництва, агрохімікатів, тваринництва, харчових продуктів, рибного господарства та водокористування. Ми відміняємо застарілі регуляторні механізми в агросекторі, а також знищуємо ті, що дублюють один-одного або не відповідають міжнародним зобов’язанням України», - наголосила заступник Міністра.
У разі прийняття законопроекту очікується досягнення таких результатів:
1. Суттєве скорочення адміністративних витрат для аграріїв.
2. Зниження цін на добрива та відповідно підвищення рентабельності рослинництва.
3. Спрощення виходу нових суб’єктів господарювання на ринок за рахунок скорочення дозвільних процедур, як наслідок – підвищення конкуренції та зниження цін на харчові продукти.
4. Зниження ризиків корупції в агросекторі, пов’язаних із видачею дозвільних документів.
5. Підвищення інвестиційної привабливості АПК та позиції України в міжнародних рейтингах економічної свободи.
«Законопроект є результатом напрацювань робочої групи МінАПК з питань дерегуляції, створеної за сприяння Єврокомісії. Наша мета – максимально спростити умови для ефективної роботи бізнесу та допомогти вітчизняним агроекспортерам вийти на нові ринки», - додала Владислава Рутицька.

Прес-служба Мінагрополітики

В Україні запрацювала інформаційна довідка щодо рибогосподарського комплексу України

Держрибагентство розробило та представило у відкритому доступі інформаційну довідку щодо рибогосподарського комплексу  України.
Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.
База охоплює 24 області нашої держави  та  містить інформацію щодо 7 850 водойм, задіяних у аквакультурі загальною площею більше 108  689  га;  513 водойм, що працюють в режимі СТРГ, загальною площею 134 378 га; дані щодо місцезнаходження та площі цих водойм, об’ємів вилову та потенціалу для  вирощування біоресурсів, переліку користувачів, кількості суден, знарядь лову та рибалок, що задіяні на промислі.
Також інформаційна довідка містить інформацію щодо промислового лову, а саме – кількості користувачів (432), рибалок (7162 чол.), плавзасобів (2879 шт.) та задіяних знарядь лову.
Документ доступний до скачування за посиланням: http://darg.gov.ua/files/1/infodovidka_ribcomplecs.pdf.
«Інформаційна довідка допоможе потенційним інвесторам отримати інформацію про стан та потенціал рибного господарства України або її окремого регіону.  Наступним етапом буде створення Державного електронного реєстру рибогосподарських водних об'єктів України. Його впровадження дозволить створити нову систему дистанційного моніторингу використання водойм та їх частин для рибогосподарських цілей», — йдеться в повідомленні.

Високі ціни на малину спричинили ажіотаж на ринку саджанців

Аграрії масово закладають нові малинники, які вже в 2016 дадуть перші врожаї.
Про це кореспонденту ІА «Agravery» розповів директор ТОВ «ФруТек» Сергій Змічук.
За його словами, в 2015 ціни на малину, попит на яку залишається високим у світі, зросли. Причиною стала несприятлива погода в Європі.
«Україна небагато вирощувала малини, проте сьогодні помітний сплеск популярності на цю культуру, особливо ремонтантних сортів, які вже в перший рік дають урожай. В основному це спровоковано дефіцитом ягоди на європейському ринку. Головна причина — посуха в Польщі і Сербії. Зокрема, в Сербії — країні номер два після США у світі в постачанні малини на переробку —  в 2015 році були повені навесні і посуха влітку. А враховуючи, що Сербія переважно вирощує літні сорти, відновити одразу їх буде непросто. Тому ми очікуємо, що в найближчі кілька років буде спостерігатися дефіцит ягоди в світі», — пояснив Змійчук.
З його слів, українські виробники вирішили скористатися цим.
«У поточному році через девальвацію гривні наші виробники отримали істотну конкурентну перевагу на світовому ринку. Заморожену малину першого сорту закуповували по 4-4,5 євро/кг, подрібнену ягоду — по 2-2,5 євро/кг, що майже вдвічі дорожче, ніж було 2014-го. І саме це дозволило українським переробникам пропонувати під кінець сезону ціни на рівні 50-54 грн/кг», — зауважив директор «ФруТек».
Як прогнозує експерт, ажіотаж на українському ринку малини буде актуальний ще мінімум два роки.
«Саджанці малини, які, зазвичай, максимально реалізовували в лютому, вже в грудні замовлені та наперед оплачені», — додав експерт ягідного ринку Олег Босий.